Довба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. 2) Ковырять. Довбати в носі.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Радий, наче допіро народився. Повів їх до клуні і дав їм по копі: Богові копу, Петрові копу і Павлові копу, та й допіру дає їм пообідати. Ми оце допіро приїхали.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Зашкарупі́ти, -пі́ю, -єш, гл. = зашкарубнути.
Переписати, -ся. Cм. переписувати, -ся.
Полягти, -ля́жу, -жеш, гл. Полечь, лечь. А моя могила край синього моря, полягли любощі і щира розмова. Слава не поляже. Да як моя головонька поляже, до тогді тобі всяке ледащо скаже. Всі вороги спать, поляжуть.
Помокнути, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Порозбріхувати, -хую, -єш, гл. Разболтать, разсказать всѣмъ (во множествѣ). Оті твої подруги такі, шо ти їм нічого не кажи, бо зараз порозбріхують.
Потравка, -ки, ж. Родъ кушанья изъ мелкихъ кусковъ мяса, иногда съ примѣсью кусочковъ колбасы. Що потравка, то поправка.
Щастя, -тя, с. Счастье. В щасті не без ворога. Грошей багацько, а щастя мало. щастя-доля. Счастливая судьба. Нивоньку об'їжжає, щастя-доленьку має, рано з поля збірає. Ум. щастячко.
