Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цнотливо

Цнотливо нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. І. 177. 2) Цѣломудренно.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 435.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦНОТЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦНОТЛИВО"
Дуба́рь, -ря́, м. Большой дубъ. Дубарі товстелезні. Конст. у.
Заме́рти Cм. замірати.
Знирнути, -ну́, -не́ш, гл. Вынырнуть, всплыть. Адже не знирнула, так вона й не відьма. Кв. II. 94.
Крижавка, -ки, ж. Дикая крыжная утка. Cм. крижень.
Надвози́ти 2, -вожу́, -везе́ш, гл. Свезти часть чего. Уже надвозили трохи жита з лану.
Одд.. Cм. отъ віддавання до віддячливий.
Особа, -би, ж. 1) Особа, лицо. 2) Лицо св. Троицы. К. Гр. 81.
Перинонька, пери́ночка, -ки, ж. Ум. отъ перина.
Пилюжина, -ни, ж. Пылинка. Ум. пилюжи́нка. І пилюжинки нема, — так чисто. Конст. у.
Уп'ять, нар. Опять. От через кілька там днів баба вп'ять збірається у ярмарок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦНОТЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.