Бузок, -зку, м. Ум. отъ буз. Во многихъ мѣстностяхъ употребляется вмѣсто буз. Воркувала горлиця у садку, у куточку тихенькому на бузку. Ум. бузочок.
Діж, -жа, м. Кадка, имѣющая нечетное число клепокъ. (Кадка съ четнымъ числомъ ихъ называется діжою). Купуючи діжку лічуть тростки, кажучи на першу: «діж», на другу: «діжа», на третю знову: «діж» і так усі переберуть. Як на останню прийдеться сказати: «діжа», то купують, бо хліб добрий буде, а як «діж», то не купують.
Заха́пувати, -пую, -єш, сов. в. захапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Захватывать, захватить. Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її.
Ківш, ковша, м.
1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр.
2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати.
3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п'ють, як з лука б'ють, до ночної тіни. випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ум. ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули.
Омивати, -ва́ю, -єш, сов. в. омити, -мию, -єш, гл. = обмивати, обмити.
Повідчиняти, -наю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Царські врата повідчинювані.
Простарцювати, -цюю, -єш, гл. Пробыть нищимъ. Отак вік свій і простарцював, а робити не хотів.
Рутка, -ки, ж.
1) Ум. отъ рута.
2) — польова. Раст. = рута пташина.
Тогобочанин, -на, м. Живущій на той сторонѣ рѣки.
Цідіння, -ня, с. Процѣживанье.
