хутче

Хутче, хутчій, хутчіш, нар. Сравн. ст. отъ хутко. Скорѣе. Рудч. Ск. II. 70. Як би то хутче побачитись. МВ. Г. 7. Іди ж хутчій, не бався! Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 84).

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.

Випадкові слова

Кодло, -ла, с. 1) Родъ, племя. Іродове кодло. Ном. А тих може перевелось і кодло, що сими гербами величались К. ЧР. 54. Кодло твоє пропаде і сам изведешся. щоб твоє кодло звелось! щоб тебе з ко́дла звело́! (брань). Пусть твой родъ погибнетъ. Ном. № 10202. 2) Порожденіе, выводокъ. Рече до людей: кодло гадюче! Єв. Л. III. 7.

повністю...

Прищулити, -ся. Cм. прищулювати, -ся.

повністю...

Аїр. Cм. аєр.

повністю...