Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький.
До́світок, -тку, м. Предразсвѣтное время. Чорт би й не оддав, та на лихо йому досвіток захватив. Темним досвітком усі троє вийшли з села. у до́світок. До разсвѣта. 2) Во мн. ч. до́світки. Вечернія собранія неженатой моложежи осенью и зимой, посидѣлки. Ой маєш ти, моя мати, іще дочок п'ять: не пускай їх на досвітки, нехай дома сплять. Сестри дома немає, на досвітках гуляє.
Захлыстуватися, -туюся, -єшся, гл. Захлебываться.
Ирод и ирід, -да, м. 1) Иродъ. Ирод-царь за Христом ганявся. Колядка. 2) Злодѣй. А він мене і побачив, ирод. 3) Чортъ. А ирід його відає. З шуму став ирод-чорт. У Шевченка повидимому въ значеніи: чортъ-змѣй. Знову люта гадина впилася в саме серце: кругом його тричі обвилася, як той ирод.
Нахтовий, -а, -е. Нефтяной. нахто́ва ля́мпа. Керосинная лампа.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Понапиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Напиться (о многихъ). От посходились люде, понаїдались, понапивались, подякували, стали росходиться.
Тасувати, -су́ю, -єш, гл.
1) Тащить. Вода так її в прірву й тасує.
2) Колотить. Києм тасував він смерть суху, безносу.
Уклоняти, -няю, -єш, сов. в. уклони́ти, -ню, -ниш, гл.
1) = уклонятися, уклонитися. К Дніпру-Славуті низенько уклоняли. Сам низенько уклонив.
2) Просить, склонять, склонить. Панич уклоняв, щоб кіпці покопати.
