Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хухряти

Хухряти, -ряю, -єш, гл. Сортировать, разбирать. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 421.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУХРЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХУХРЯТИ"
Да́ра 1, -ри, ж. = Дар. Що сьому паняті за дару дати? АД. І. 19.
Збунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Взбунтоваться. Збунтувалась Україна, пани і ляхи. Макс. (1834) 125.
Маля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Наволі́чний, -а, -е. Посѣянный «наволо́ком». Чого се жито таке рідке? — Е, воно наволічне, то й рідко зійшло. Павлогр. у.
Поскромадити, -джу, -диш, гл. 1) = поскребти. 2)потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов. Мир. Пов. І. 157.
Рівець, -вця, м. Ум. отъ рів.
Роскрукатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться (о воронахъ).
Тління, -ня, с. Тлѣніе. К. МХ. 44.
Фурик, -ка, м. 1) Тачка. Вх. Уг. 278. 2) Колясочка для дѣтей. Вх. Уг. 278.
Хор, -ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают. Чуб. ІІІ. 327.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХУХРЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.