Вишивати, -ва́ю, -єш, сов. в. вишити, -шию, -єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила.
Дити́нний, -а, -е. Дѣтскій, рябячій.
Жа́лько нар. = жалко. От тоді хоч і жалько було йому свого лошачка, та нічого робить.
Зімогрі́й, грія, м. Названіе шубы. Зімогрій кожух.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. 3) — жаб'я. Головастикъ.
Попідправлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Поправиться (о многихъ). Жита після дощу трохи попідправлялися.
Прошамотіти, -мочу, -тиш, гл. Прошелестѣть.
Хахулатий, -а, -е. О птицѣ: хохлатый.
Чепчик, -ка, м. 1) = чебчик. 2) Ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. или животное.
Шептати, -пчу, -чеш, гл.
1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому.
2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть.
3) Наговаривать, наушничать.
