Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хробачник

Хробачник, -ка, м. Лекарственное растеніе, употребляемое отъ глистовъ. Чуб. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБАЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБАЧНИК"
Блюхавина, -ни, ж. То же, что и слота, ненастная дождливая погода. Вх. Уг. 228.
Затремті́ти, -мчу́, -ти́ш, гл. Задрожать. І серце в них од ляку затремтіло. К. Псал. З. Над ставками, над садками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Муги́кати, -каю, -єш, гл. Пѣть подъ носъ, мурлыкать. Гуляв собі пренеповинний в саду та арію якусь мугикав стиха. Шевч. 556.
Надяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надягти́, -гну́, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Став він свиту надягать. Гліб. 46.
Омрак, -ку
Повинуватитися, -чуся, -тишся, гл. Повиниться, сознаться въ винѣ.  
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г.
Посуш, -ші, ж. Валежникъ, сухія вѣтви. Радом. у.
Торохкати, -каю, -єш, гл. Гремѣть, грохотать. Ми над громом стоїмо. Унизу огнем він грає і торохкає-грімить. К. Дз. 237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОБАЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.