Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрокати

Хрокати, -каю, -єш, гл. 1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче! Харьк. 2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОКАТИ"
Булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.
Відімкнути Cм. відмикати.
Ворочання, -ня, с. Переворачиваніе.
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Дібрі́вка, дібрі́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діброва.
За́значка, -ки, ж. Знакъ, помѣтка.
Нахлептатися, -пчуся, -чешся, гл. = нахлеськатися.
Плутяга, -ги, м. Плутъ, мошенникъ.
Повшедний, -а, -е. Обыденный, обычный. Скинувши свою повшедну одежу... надів чорноморську. Шевч. (О. 1861, X. 4).
Угостити Cм. угощати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.