Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища.
2) вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, — покоротила, вергла очима на побратима.
Дрегота́, -ти́, ж. = дрігота. Все на бідного дрегота.
Ду́рка, -ки, ж. Глупая, дурочка.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють.
Катехизис, -са, м. Катехизисъ. Народ прикладає до Бога ті властивости, котрі звичайне прикладуються до його в катехизисові. Дітей малих збірають, катехизиса учать.
Кукурудзянка, -ки, ж. Бѣлая мелкая фасоль, растущая между кукурузой.
Пропонеділкувати, -кую, -єш, гл. Пропостить въ понедѣльникъ. Пропонеділкувала я вже сім понеділків.
Сукнарь, -ря, м. Суконщикъ.
Тежик, -ка, м. Цвѣточный горшокъ, вазонъ.
Хрипка, -ки, ж. = хрипавка.
