Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хоч

Хоч, хоча, хочай, хочень, сз. = хоть. Хоч нічого їсти, та весело жити. Посл. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. Котл. Ен. Пусти дочку на улицю хочай подивиться. Чуб. V. 901. Хочень Кам'янець невеликий здається, коли людей у йому багато жиє. Камен. у. Хоч що.... Что бы ни... Хоч що буде, — не оглядайсь. Грин. І. 67. Хоч хто.... Кто-бы ни.... Хоч хто казатиме, — не слухайсь. Хоч де... Гдѣ бы ни.... Хоч де будеш, то я тебе знайду. Васильк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 412.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОЧ"
Ано́-лем, сз. Но, только, но только. Тогди не било неба ні землі, ано́лем било синоє море. Гол. II. 5.
Дари́ти, -рю́, -риш, гл. = Дарувати 1 и 2.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Падкувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) = падкати. Падкує коло хазяйства. Рк. Левиц. 2) Жаловаться, горевать. Приходить циган, як возьме падкувати: що ж пан мені скаже? що ти мені наробив? Гн. І. 103.
Попридавлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Придавиться (во множествѣ). Які хороші були паляниці, а поки довезла — попридавлювалися. Богод. у.
Пронуритися, -рюся, -ришся, гл. = пронурити. Вх. Зн. 49.
Стрихіль, -ля, м. У кожевниковъ инструментъ для растягиванія кожи. Лебед. у. (Лобод.). Cм. стріхіль, стрихулець.
Таточко, -ка, м. Ум. отъ тато.
Тьмарити, -рю́, -ри́ш, гл. = тьмити. Шейк.
Хиндя, -ді, ж. Лихорадка. Хай тебе хиндя попотрясе. Ном. № 3728.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.