Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл.
1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію.
2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив.
3) Оттискивать, оттиснуть.
Вихрянути, -ну, -неш, гл. = вихрякнути. Душі не вихрянуть.
Дале́кий, -а, -е. 1) Далекій, дальній. До любої небоги нема далекої дороги. Чи то граки, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі. Доріжка, доріжка та широка і далека. 2) Отдаленный, далекій. Степ широкий, край далекий, милого не бачу. По далекому Дунаєчку злая буря вихожає-виступає. В далекому краю в чужу землю.... заховають. Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, одна, як та пташка в далекім краю. Ум. Далече́нький. Тепер нічка темненька, доріженька далеченька.
Навпосля́, нар. = навпісля́. Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. Оце вже навпосля... то ще й його вчу.
Облигати Cм. облигувати.
Пообмальовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обмалювати, но во множествѣ. Придавсь один чернець на малювання і пообмальовував не то церкву, та й саму ограду округи Братства.
Пороспукуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разцвѣсть, распуститься (во множествѣ).
Прихитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Ухитриться. Ти так прихитруй і украдь те лоша.
Усезнайко, -ка, м. Всезнайка.
Цариночка, -ки, ж. Ум. отъ ца́рина.
