Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. Я тебе (бишиху) вишіптую.
Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Опашки нар. На опашку. Накинув сірячину на себе опашки.
Оцвітати, -таю, -єш, сов. в. оцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсть. А чи зацвів мак? — Цвіте. — А чи оцвів мак?
Пиняти, -ня́ю, -єш, гл. Медлить, замедлять.
Половник, -ка, м.
1) Закромъ для мякины.
2) Родъ хлѣва для мякины и пр. — иногда какъ часть клуни, иногда отдѣльно. Въ Галиціи хлѣвъ, гдѣ зимой стоитъ овцы и телята.
Постарий, -а, -е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Стоїть якась постара замучена молодиця.
Приділ, -лу, м. Назначеніе, пріуроченіе къ какому либо мѣсту, дѣлу. І приділу хиба йому не буде? Треба кожній дитині приділ дати: тому пити, тому їсти, те спати хоче, а те спинити.
Тетеренька, тетеречка, -ки, ж. Ум. отъ тетеря.
Цегелля, -ля, с. Щебень, куски битаго кирпича.
