Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ходити

Ходити, -джу, -диш, гл. 1) Ходить. Не ходи, козаче, по над берегами, не суши дівчини чорними бровами. Н. п. ходи, ходім, ходіть! Иди, пойдемъ, пойдемте! Біжи лишень сюди, Марусечко, до нас! Ходи, не соромся! МВ. І. 17. Ходім повінчаймось, моє серденятко. Мет. 27. Ѣздить въ дорогу. Та вдарили зразу у великий дзвін: се ж по тому чумакові, що ходив на Дін. Рудч. Чп. 157. Плавать по водѣ. Од гатки до гатки ходить по Росі важкий порон на товстій кодолі. Левиц. І. 94. Вообще двигаться (о снарядахъ, машинахъ). Ходить у ставках спідній навій. Шух. І. 255. 2) Находиться, пребывать. У тяжкому недузі ви ходите. К. ЧР. 194. 3)в чо́му. Быть одѣтымъ какъ, одѣваться какъ. Ходимо в латаній одежі. Левиц. І. 101. 4)коло чо́го. Заботиться о чемъ, ухаживать за чѣмъ. У нас не знають, як лучче доглядати худобу, ходити коло неї не вміють. Дещо. У нас, сину, нема коло чого й ходити, нам самим нічого їсти. Грин. II. 72. Хиба ти мужичка, чи що, що б коло свиней ходити. Св. Л. 11. 5)дитиною. Быть беременной. Борз. у. Я тоді оцією дівчиною ходила. Черн. у. Ні однією дитиною не було їй так важко ходити. Грин. II. 8. А я другою дівчиною ходила, третього дня і знайшла. Г. Барв. 284. 6)до вітру. Испражняться. Лебед. у. 7)на́висом біля ко́го. Неотступно ходить за кѣмъ. Н. Вол. у. 8)під обухом. Находиться подъ страхомъ за свою участь. Н. Вол. у. 9)по правді. Поступать правдиво, служить правдой. Я кождому було по правді хожу. Федьк. 10)своїм робом. Дѣйствовать, поступать по своему, самостоятельно. Cм. еще роб. 11)утяжі́. Быть беременной. Жінка тоді у тяжі ходила. Канев. у. 12)ходором. Дрожать, быть въ движеніи, волноваться. Плечі й груди аж ходором ходять. Левиц. І. 133. Од гучних мазурок ходять ходором палати. К. Досв. 22. Перед паном Хведором ходить жид ходором, і задком, і передком перед паном Хведірком. Шевч. 138. Дивись, як ходором заходив, мов опарений. Полт. г. Ум. ходи́тоньки, ходуні, ходусі, ходусеньки. Мої любі вечерниченьки! вже ж бо мі на вас не ходитоньки, з панянками не дружитоньки. О. 1862. IV. 4. (Н. п.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОДИТИ"
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.
Жарки́й, -а́, -е́. 1) Жаркій, горячій. День був дуже жаркий. Стор. ІІ. 17. Не жарке вугілля. Черк. у. 2) Алый. Ой коли б я такая, як калина жаркая. Н. п. 3) = жалкий 1. Кропива така жарка, — аж дим іде після дощу, — я думаю — се од жаркости. — По слідочку жарку кропиву садила. Чуб. V. 488. Ум. жаркенький. Накладу я вогню жаркенького та наварю я пива п'яненького. Чуб. V. 916.
Запе́клуватий, -а, -е. = запеклий.
Недавно нар. Недавно. Сиротою та невеликою недавно зостався. Чуб. V. 263. Ум. недавнечко.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Перегарчати, -чу, -чиш, гл. Прекратить ворчанье (о собакѣ).
Понапридбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть (во множествѣ). Усю ж то одежу порозбірав, і хрести, і намиста, і рушники, і усякії подарки, що понапридбовувала за дочками давати. Кв.
Пригулень, -льня, м. = відгулень. О. 1862. І. 20.
Просівати, -ва́ю, -єш, сов. в. просіяти, -сію, -єш, гл. Просѣвать, просѣять. Просівати, як пшеницю. Єв. Л. XXII. 31.
Сурганити, -ню, -ниш, гл. Шуточно: прясть. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. Ном. № 4007.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.