Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ходилиці

Ходилиці, -лиць, ж. мн. = хідлі. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 407.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОДИЛИЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОДИЛИЦІ"
Воловодня, -ні, ж. Мѣсто на рынкѣ, гдѣ продается рогатый скотъ; скотопригонный рынокъ. Павлогр. (Залюбовск.)
Говорливий, -а, -е. Говорливый. Говорлива, як горобчик. Кв.
Допита́ти, -ся. Cм. допитувати, -ся.
Забагни́ти, -ся. Cм. забагнювати, -ся.
За́кладка, -ки, ж. 1) Отрѣзокъ отъ другого колеса, надѣваемый на ось, если колесо коротко въ рукавѣ. Н. Вол. у. 2) Складка. 3) Закладка (въ книгѣ). Ум. за́кладочка.
Кінчастий, -а, -е. = кінчатий.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.
Передком нар. Передомъ. І задком, і передком перед паном Хведорком. Н. п.
Футіти, фучу, -тиш, гл. Сопѣть, пыхтѣть, дуть. Желех. на все фути́т. Онъ надуть, спесивъ. Вх. Зн. 75.
Шмалятина, -ни, ж. = смалятина. Шмалятиною завоняло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОДИЛИЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.