Блякати, -каю, -єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Cм. блявкати.
Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл.
1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов.
2) Усѣвать, усѣять.
3) Просѣвать, просѣять.
Голю́ра, -ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?... Підголи мене трохи.
Заба́ра, -ри, ж. 1) Задержка; замедленіе. не в забарі. Вскорѣ. Не в заба́рі буде у нас дитина. 2) Медлительный человѣкъ.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Їдало, -ла, с.
1) їдало. Шутливо: желудокъ.
2) їдало. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища.
Особний, -а, -е. = особий.
Полубок, -бка, м. = обичайка.
Тесачок, -чка́, м. Ум. отъ тесак.
Чатовник, -ка́, м. Караульщикъ, часовой. Чатовники кресові запорозькі.