Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

знечев'я

Знечев'я, нар. Неожиданно. Як ось знечсв'я вбіг Меркурій, засапавшися, до богів. Котл. Ен. II. 20. Собака знечев'я як кинеться на мене. Cм. нечевля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 173.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕЧЕВ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗНЕЧЕВ'Я"
Вікновина, -ни, ж. Чистое мѣсто на заросшемъ озерѣ или болотѣ. Канев. у.
Звиха́тися, -хаюся, -єшся, гл. = звиватися 2. Ой матінко-вутко, звихай же ся хутко, бо ми ся звихали, все село звоювали, чикмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.
Мени́нниця, -ці, ж. Именинница.
Ніччу нар. Ночью.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Підточування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підточувати.
Позаспокоюватися, -ко́юємося, -єтеся, гл. Успокоиться (о многихъ).  
Продохнути, -ну, -не́ш, гл. Передохнуть. Жовтий пісочок заліг носочок, нельзя продохнути. Мет. 151.
Розцвірінькатися, -каюся, -єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗНЕЧЕВ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.