Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ушанування

Ушанування, -ня, с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування. Котл. Ен. VI. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 371.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УШАНУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УШАНУВАННЯ"
Галеня, -няти, с. Галченокъ. Чорнесенькі галенята, підійміться в гору. Чуб. 1030.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229.
Займанщи́на, -ни, ж. Земля, пріобрѣтенная правомъ пернато занятія (ju primae occupationis). Благослови, пане гетьмане, заняти займанщину! — Та й займе, скільки оком закине, спиту, гаїв, сіножатей, рибних озір, і вже це його родова земля. К. ЧР. 199. Мусив проганяти черкесів з їх стародавніх займанщин. О. 1862. X. 111.
Одначе нар. = однако. Одначе ми не втечемо і тебе не ввеземо. АД. І. 114. Та вже, каже чмелик, чи винесу, чи не винесу, одначе вам пропадать. Рудч. Ск. І. 118.
Пороскопувати, -пую, -єш, гл. Раскопать (во множествѣ).
Скоком нар. = скочки. Сим. 114. Пішов кінь скоком. Волч. у.
Спочин, -ну, м. = спочив.
Стрелити Cм. стріляти.
Чванитися, -нюся, -нишся, гл. Чваниться, важничать. Ном. № 14184. Було шляхта знай чваниться. Шевч. 130. Дарес тут дуже насміхався, собою чванивсь, величався. Котл. Ен. II. 15.
Шлярка, -ки, ж. Оборка. Подольск. г.; Гол. Од. 20; Св. Л. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УШАНУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.