За́стувати, -тую, -єш, гл. Заслонять свѣтъ, застить.
Змолотися, змелюся, -лешся, гл. Смолоться. Без мене і хліб не змелеться.
Зніжувати, -жую, -єш, сов. в. зніжити, -жу, -жиш, гл. Изнѣживать, изнѣжить. Десь мабуть за пана думала мати тебе оддати, що так зніжила.
Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. Голий як міч, гострий як бритва. А позад війська мечем махає. під меч положити. Изрубить. Скочу-поскочу за тими турки, гой як здогоню — під меч положу. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв'язали, і світилочку перев'язали рушниками. Ум. мечик.
Опуд, -да, м. = опудало. Проти птахів кладуть по городах туди... На о́луди ставлять хрест, із патиків, надівають на него фелеґу — подертий сердак або сорочку і вкривають старою кресанею.
Ошара, -ри, об. Оборвышъ.
Перси, перс, с. 1) Грудь, груди. А та кобила і пха персами назад віз. Та дай же ти, пане, сіна по коліна, а вівса по перса. 2) Перси. Нагрудникъ.
Печіркувати, -ку́ю, -єш, гл. = печерувати.
Хлібусь, -ся, м. Ласкательное отъ хліб. Святий хлібусь.
Хрокало, -ла, с. = бовт 1.