Блакитний, -а, -е. Голубой; лазурный. У нас червоні (стьонжки), а тут — дивись — усе блакитні. Орлом сизокрилим літає, ширяє, аж небо блакитне широкими б'є.
Да́лебі́, да́лебі́г нар. Ей-ей, право. Далебі, що правда. Ой не смійся, дівчинонько, далебі не смійся! Я у тебе молодої отрути наївся. Ей, шануйся, кола хоч, бо далебі колись тмумно-здо-тло спишу на спині. А мої (діти) вже й геть то живучі. Такого їх, такого їх, що далебіг не знаю, що й діяти.
Круш, -ша, м. Руда, металлъ. Лучче піти, моя мати, в Сібіроньку круш копати, ніж.
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок.
Лясавці́, -ців, м. мн. = ласочка 2.
Нестатечний, -а, -е. 1) Не зажиточным, бѣдный.
2) Непостоянный, неположительный, легкомысленный, вѣтренный.
Обголювати, -люю, -єш, сов. в. обголити, -лю, -лиш, гл.
1) Обнажать, обнажить.
2) Обривать, обрить. Взяли його у світлоньку, обголили головоньку.
3) Забирать, забрать все, обобрать. Більше за всіх нас прикащик Сухоперний обголив.
Оголони, -нів, м. мн. У лошадей на деснахъ пузыри, опухоли.
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази.
Стільник, -ка, м. Соты.
