Богумілля, -ля, с. = богомілля. Ум. богуміллячко. Пішла лисичка-сестричка на богуміллячко.
Бусурманщина и бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися?
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Лу́скіт, -коту, м. Трескъ.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Переклад, -ду, м. 1) Перекладываніе. 2) Перегрузка. 3) Перекладина. 4) Полѣно одно или болѣе (два, три, четыре), подложенныя въ печи подъ дровами для того, чтобы послѣдніе лучше горѣли. 5) Переводъ, переложеніе. Король Лір. Переклад П. А. Куліша. Переклад... на українську мову.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся.
Трухлобокий, -а, -е. Со сгнившимъ бокомъ. Хата батьківська трухлобока лежить.
Цяпкати, -каю, -єш, гл. Капать. Червена кров цяпкат. Буди кровця цяпкати з кінця.
