Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухатий

Ухатий, -а, -е. = вухатий. Гол. ІІІ. 462.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХАТИЙ"
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Забо́йство, -ва, с. Убійство. За ним злий діявол ходить, на гріх, на блуд, на забойство призводить. КС. 1894. IX. 442.
Зневіра, -ри, ж. Недовѣріе, сомнѣніе. А нині жаль, зневіра серденько облягли. Млак. 17.
Кавалір Cм. кавалер.
Кобенити, -ню́, -ни́ш, гл. Ругать, поносить. Кричав буцім то навіжений і кобенив народ хрещений, як водиться в шинках у нас. Котл. Ен.
Неписьменність, -ности. неграмотность
Пасішник, -ка и пр. Cм. пасічник и проч.
Повернути, -ся. Cм. повертати, -ся.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Скубати, -ба́ю, -єш, гл. = скубти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.