Вигіддя, -дя, с. Удобство; раздолье. Цілий піст рибу їли, таке то вже нам було тоді вигіддя.
Замуро́вувати, -вую, -єш, сов. в. замурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Закладывать, заложить, задѣлывать, задѣлать камнемъ, кирпичемъ. Бог знайде, хоч і в печі замуруйся. 2) Залѣплять, залѣпить (снѣгомъ окна). Як підніметься завірюха... замурує тобі вікна, засипле снігом двері. Бач, у шинку як замурувало вікна.
Кодкодати, -ко́джу, -диш, гл. = кодкати.
Підпилювати, -люю, -єш, сов. в. підпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Подумняний, -а, -е. Подуманный. Соняшниці... і подумняні, і помисляні, погадані.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Поміряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрить. Та й малий же, каже, з біса; а ну я тебе поміряю. — ніжки, ручки дитині. При купаньѣ ребенка свести вмѣстѣ на моментъ правую ручку съ лѣвой ножкой, а лѣвую ручку съ правой ножкой. Навчаю, як і покупати... як ніжки, ручки поміряти, щоб і своїй дитині, бува, ніжок не звихнула.
Розляпкати, -каю, -єш, гл. Расплющивать, расплющить. Розляпкати тісто.
Сани, -не́й, ж. мн. Сани. Не в свої сани вліз. Привикне, кажуть, собака за возом бігти, то біжить і за саньми. посл. ум. са́нки, саночки́. Cм. са́нка.
Товченик, -ка, м.
1) Тумакъ, ударъ.
2) Родъ кушанья. — пісні́ — изъ рыбы, преимущественно щуки: истолченное рыбье мясо съ мукой, солью, перцемъ, сваренное въ видѣ клецокъ. — скоро́мні — то же изъ мяса. Ум. товченичок.
