Вирій, -рію, м. Теплыя страны, куда птицы улетаютъ на зиму. Доходив він аж до вирія, куди небесні пташки злітаються на зімівлю. Зажурилась перепілочка: бідна моя головочка, що я рано із вирію вилетіла.
Забуза́нити, -ню, -ниш, гл. Заговорить, попести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
Захоронний, -а, -е. Защитный.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий.
Пил, -лу, м. Пыль. Не жаль мені доріженьки, що пилом припала. Ум. пилок, пилочок. Як ось стук! Пилок піднявся, кінськії два вози їдуть в дворик.
Підупадати, -да́ю, -єш, сов. в. підупасти, -паду́, -де́ш, гл.
1) Приходить, прійти въ упадокъ. Деякі великі (ярмарки) підупали.
2) Бѣднѣть, обѣднѣть. Як я се добро мав, то я тоді кумував, а як тепер підупав, то я вже не кум став.
3) — на силах. Ослабѣвать, ослабѣть.
Позагладжувати, -джую, -єш, гл.
1) Загладить (во множествѣ).
2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані.
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала.
Удну нар. Внутри.
Хитуні, хитусі, хитусеньки, меж. = хитю.