Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ухач

Ухач, -ча, м. = ухань. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УХАЧ"
Брусся, -ся, с. соб. отъ брус.
Жовкля́к, -ка, м. = жовтяк. Ум. жовклячо́к.
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого. МВ. (О. 1861. І. 100).
Нежид, -да, м. Насморкъ. Нежид напав. Ном. № 12223.
Обдержини, -жин, ж. мн. Счесываемая съ овчины шерсть. Моток напрядений з обдержин.
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, (Ананьев. у.) обдуманный.
Попечатати, -таю, -єш, гл. Запечатать (во множествѣ).
Світун, -на, м. Насѣк. Lampyris nostiluca, свѣтлякъ, ивановъ червячекъ. Вх. Пч. I. 6.
Цегловий, -а, -е. Кирпичный. Драг. 418. Цеглова хата. Канев. у.
Щедрувальник, -ка, м. = щедрівник.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.