Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Гарикнути, -кну, -неш, гл. Сказать сердито, огрызнуться. Ат, живеться! — гарикнула стара, мов у розбитого дзвона вдарила.
Заюши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Политься (о крови). Луснув він його по голові ґерлиманом і зразу заюшилася кров. 2) Окровавить. Увійшов старий у хату обшматований, побитий, заюшений.
Золотавий, -а, -е. Золотистый. Прегарні золотаві сни.
Ивилга, -ги, ж. Раст. омела бѣлая. Viscum album L.
Милови́ння, -ня, с. = милини.
Напо́внити, -ся. Cм. наповняти, -ся.
Прищик, -ка, м. Ум. отъ прищ.
Разком нар.
1) За одинъ разъ. Я вимету разком та вивезу возком.
2) Вмѣстѣ. Вставайте, та разом холодком і побіжимо до господи.
Теч, -чі, ж.
1) = теча. Дощ іде, у хаті теч буде.
2) Жидкость. Возьмем тепер дві течі: одну густішу, а другу рідшу — молоко і воду.
