Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утяжіти

Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЯЖІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТЯЖІТИ"
Виверні, -нів, м. = иверень. В городі дуба рубають, за город виверні летять. (Загадка).
Віджобоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Отшептать. А баба таки віджобоніла трохи хоробу.
Зла́годити, -ся. Cм. злагоджувати, -ся.
Змилування, -ня, с. Милость, милосердіе, состраданіе, пощада. Нема Божого змилування — спека та й спека. Камен. у.
Зодівати, -ва́ю, -єш, гл. = зодягати.
Одл.. Cм. отъ відлазити до відлясок.
Перестріти Cм. перестрівати.
Прасольський, -а, -е. Относящійся къ прасолу.
Спокій, -кою, м. Покой, спокойствіе, миръ, тишина. Заніс мене сивий кінь до дівчини на спокій. Н. п. Святий спокою, добре з тобою. Ном.
Чвохнути, -ну, -неш, гл. Шлепнуться, ударить. Чуб. VII. 576.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТЯЖІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.