Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устній

Устній, -я, -є. Устный, словесный. Устня мова з науки. К. (О. 1862. ІІІ. 29).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТНІЙ"
Будничка, -ки, ж. Жена работника на поташномъ заводѣ.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Місни́й, -а́, -е́ = міцний. Та й місне сукно. Харьк. г.
Нани́зувати, -зую, -єш, сов. в. наниза́ти, -нижу́, -жеш, гл. Нанизывать, нанизать.
Незвичайність, -ности, ж. 1) Необыкновенность, необычайность. 2) Невѣжливость, неприличіе. Велику незвичайність серед людей учинила. К. Дів. С. 10.
Позлущуватися, -щуюся, -єшся, гл. То-же, что и злущитися, но во многихъ мѣстахъ.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Почовгатися, -гаюся, -єшся, гл. Потереться. Почовгались чоботи. Черном.
Скаменілий, -а, -е. = скамянілий.
Уповзати, -заю, -єш, сов. в. уповзти, -зу, -зеш, гл. Вползать, вползти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.