Відкаснутися, -нуся, -нешся, гл. Отстать, отвязаться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тілько на яві — і ві сні не снися. Одкаснись від мене і від лиця мого. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись.
Качало, -ла, с. Кружекъ деревянный.
Перегін, -го́ну, м.
1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін.
2) Парина, наново вспаханная.
3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати.
4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Поблискати Cм. поблискувати.
Погараздитися, -джуся, -дишся, гл. Устроиться какъ слѣдуетъ, прійти въ нормальное положеніе. Тепер дівчина не хоче йти за вдівця, а як повінчаються та стануть жити вкупі, то й погараздиться. Він чоловік ще молодий, гарний.
Подунути, -ну, -неш, гл. = подути. Сонце пригріло, вітер подунув.
Поріддя, -дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Човен без весла й правила. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. 4) Часть олійниці. (Cм.). 5) Часть веретінника. (Cм.). 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями.
Сквересть меж., выражающее крикъ птицы? Cм. скверещати. Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.
