Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ударувати

Ударувати, -рую, -єш, гл. Подарить. Де твої кіснички подівав? Чи в гай, чи в Дунай покидав, чи заніс до міста та продав, чи молодшій сестриці вдарував. Грин. III. 508.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 317.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАРУВАТИ"
Вистягом нар. Въ строчку.
Козгирь, -рю, м. = козирь 3. Терск. обл. Пятигорск. окр.
Наві́к, наві́ки, нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Шевч. Навіки покинув мене. Макс. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. Мет. 259. У Шевченка еще: заснути навік-віки. 225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки. МВ. (О. 1862. І. 71).
Надлива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надли́ти, наділлю́, наді́ллєш, гл. Надливать, надлить, отливать, отлить.
Розмайоритися, -рюся, -ришся, гл. = розмагоритися. Ном. № 3415.
Споститися Cм. спощуватися.
Убуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. убутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться, надѣвать, надѣть обувь. Встав бурлака, не вмивався, нема свити — не вдягався, нема чобіт — не вбувався. Н. п. В золоті черевички убулася. Рудч. Ск. II. 46.
Унимливий, -а, -е. Робкій, застѣнчивый, стыдливый. Шейк. Вх. Зн. 73.
Хвища, -щі, ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн.
Шовкун, -на, м. Безплодное тутовое дерево.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДАРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.