Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ударятися

Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Єв. Мт. IV. 6. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Н. п. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Мет. 177. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. Стор. МПр. 139. 2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. Мир. Пов. І. 148. В погонь.... ударилась за Марком. Мнж. 26. ударитись навтікача. Броситься бѣжать. 3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. Щог. В. 100. у мандри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. Мир. Пов. 11. 95. 4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. ЗОЮР. II. 34. вдарятися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Грин. III. 584. Cм. вдаватися. 5) ударитись у голос, у плач. Заплакать. Г. Барв. 58. 6)у тугу. Запечалиться. Чуб. V. 402.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 318.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УДАРЯТИСЯ"
Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Даро́ваний, -а, -е. Подаренный. Дарованому один кінець. Ном. № 4614. Дарованому коневі в зуби не дивляться. Ном. № 4616.
Джер, -ру, м. Пойло. Закр.
Дупе́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ дупло. 2) Задній проходь, Netur loch. Поцілуй мене в дупельце, моє серце. Ум. дупе́личко.
Іграшка, -ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Ном. № 2341. Кішці іграшка, а мишці сльози. Ном. за іграшки робити що. Съ легкостью, какъ бы играя, шутя дѣлать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. О. 1861. VIII. 18. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин... Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Левиц. КС. 81. Ум. іграшечка.
Околеса нар. Кругомъ. Мнж. 187. Cм. околяса, околясом.
Рукомесниця, -ці, ж. 1) Ремесленница. 2) Мастерица. Та така дівка: сказано — до всякого шитва рукомесниця. Харьк. г.
Сівок, -вка, м. Количество взятаго для посѣва въ руку зерна.
Снище, -ща, с. = сон 2. Снилось снище. Грин. 1. 242. Еней заснув і бачить снище. Котл. Ен. V. 7.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УДАРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.