Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Махлюва́ти, -люю, -єш, гл. Обманывать, плутовать, мошенничать.
Перехід, -хо́ду, м. 1) Переходъ, переправа. Нема льоду, нема льоду, нема й переходу, коли тобі люба мила, — бреди й через воду. То поляки через три ріки три переходи мали. 2) ? Переходом в чистім полі зацвіли волошки. 3) Припадокъ падучей болѣзни, эпилепсія. У дѣтей: родимець, сильныя судороги.
Позаповзати, -заємо, -єте, гл. Заползти (о многихъ).
Постаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Постараться. Я хутко миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать.
Привезти, ся. Cм. привозити, -ся.
Се́-б-то, нар. То-есть. Cм. Сей.
Сеймувати, -му́ю, -єш, гл. Участвовать въ сеймѣ.
Шклити, -лю, -лиш, гл. = скли́ти.
Щедрити, -рю, -риш, гл. Щедро давать. Візьме грішний та й не верне, праведний дає і щедрить.
