Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкання

Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАННЯ"
Белькотня, -ні, ж. Болтовня, лепетъ.
Білоголовка, -ки, ж. О предметѣ (чаще о растеніи), имѣющемъ бѣлую головку. Ум. білоголовочка. Маківочки-білоголовочки, чи ви поспіли? Шейк.
Дармої́жниця, -ці, ж. = Дармоїдка.
Збува́ння, -ня, с. Сбываніе, продажа.
Знайда, -ди, об. Найденышъ.
Кусінь, -сня, м. = кусень. Се мій кусть, не їж, а то будеш на тім світі кусатися. Уман. у.
Полох 1, -ха, м. 1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох. К. Псал. 242.
Прищулювати, -люю, -єш, сов. в. прищулити, -лю, -лиш, гл. 1) Прижимать, прижать (объ ушахъ). Кінь вуха прищулив. 2) Прищуривать, прищурить. Прищулив очі.
Спарний, -а, -е. Душный. Желех.
Товкання, -ня, с. Толканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.