Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

грюкання

Грю́кання, -ня, с. Стучаніе, грохотаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 333.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРЮКАННЯ"
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Виконати I, -наю, -єш, гл. Вымереть, перемереть. Щоб наші вороги виконали до ноги. Грин. ІІІ. 188.
Ґард, -ду, м. То же, что и гард.
Мочли́вий, -а, -е. Мокрый, дождливый. Мочливе літо було сей год.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно. Мир. Пов. II. 68.
Підколодник, -ка, м. = підколодь. Шух. І. 237.
Побиванка, -ки, ж. Пораженіе. Козаки після побиванок під Кумейками на Говтві і Стариці позаходили в Московщину. Стор. МПр. 60.
Порозборонювати, -нюю, -єш, гл. Развести многихъ дерущихся.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Ручатися, -ча́юся, -єшся, гл. = ручитися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРЮКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.