Єдва́бний, -а, -е. Изъ єдваба, шелковый. Ой возьми, мати, єдвабну хустиноньку. Панчішечки єдвабнії.
Задля пред. Ради, для. Виросте на йому щасливиш доля задля людей. Це вона мене задля того й привела, щоб іззісти у своїй норі. Задля його звертають каравани.
Захи́лий, -а, -е. Хилый, изнуренный.
Неділонька, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Перебірка, -ки, ж.
1) Переборка, сортировка.
2) Переодѣванье. Свою пітну одежу скидають, а надівають чисту — на цій переборці їх застали.
3) Дощечка или палочка, вставляемая между рядами ткацкой основы для раздѣленія ихъ.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл.
1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми.
2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви.
Раз, -зу, м. 1) Разъ. Раз мати родила, раз і помірати. Лінивий два рази робить, скупий два рази платить. 2) Одинъ. Раз, два, три, чотирі, — до драбини причепили. 3) Однажды, одинъ разъ. Пішов я раз на вулицю, та й тепера каюсь. 4) Случай. Трахвив на злий раз. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуєм рятунків. 5) раз-разо́м. Однимъ одинъ разъ. Тільки раз-разом пан мене за вухо поскубли. Я тільки раз-разом був у Катеринославі. 6) раз коло разу. То и дѣло, безъ промежутковъ. Я скребла моркву раз коло разу. 7) раз-по́-раз, раз-поз-(проз)-раз, раз-у-раз. Постоянно, то и дѣло, поминутно. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Чого таки тобі раз у-раз до церкви ходить? Сичі в гаю перекликались та ясень раз-у-раз скрипів. 8) одного разу. Однажды. Одного разу над містечком стояла тиха місячна літня ніч. 9) від-разу, до-разу = відразу, доразу. Се він, — впізнала до-разу Катря. 10) в-раз = ураз. Плини, плини, дитятко, плини враз з водою. Вітаймо, дитятко, ураз його матку. 11) за-що-раз. Каждый разъ. За-що-раз дощ зачинаєся з тії закутини. 12) hі-раз. Вовсе. Нема ладу ні-раз. 13) як-раз. Какъ разъ, въ пору. Як-раз батька в лоб, щоб не знав, куди «соб». Якраз Савці свитка, та тільки рукавів нема. Ум. разо́к, разочок.
Хляпати, -паю, -єш, гл. 1) Хлопать. Скільки не хляпав, пановка не спалила. Кінські підкови хляпали. 2) Хлестать. Стьонжечка ходила ходора 'д вітру, хляпала мене по лицю. 3) Падать (о чемъ либо мокромъ). Сніг хляпе.
Школяр, -ра, м. Школьникъ, ученикъ. На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів.
