Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Закатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Замучить.
Навректи́, -чу́, -че́ш, гл. = наврочити.
Надколо́ти Cм. надколювати.
Перечорнити, -ню́, -ниш, гл. Слишкомъ начернить.
Предковецький, -а, -е. Предковскій.
Роз'ярити, -ся. Cм. роз'яряти, -ся.
Світильник, -ка, м.
1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ.
2) Подсвѣчникъ.
Цмок II, меж. 1) Чмокъ. От так цмок! Поцілуй же ще. Протиус в двері та цмок його. 2) Отъ гл. цмокоті́ти. Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок.
