Лемі́ш, -ша́, м. 1) Сошникъ, лемехъ (въ плугѣ). Чому ви, хлопці, не орете? — Да, дядьку, свято — Яке свято? — Чересло й леміш ізнято. Може викую я з його до старого плуга новий леміш і чересло і в тяжкі упруги, може, зорю переліг той. Зробив з лемеша швайку. Испортилъ дѣло, гора родила мышь. Ум. леме́шик.
Лоскота́ти, -чу́, -чеш, гл. Щекотать. Наближує пальці ті до дитинки і лоскоче його під ручками, — воно сміється.
Мазу́н, -на, м. Баловень, любимець. Чи батьків синок, чи материн мазун? Ум. мазуне́ць, мазунчик. Він у мене один син — мазунець.
Надмолоти́ти Cм. надмолочувати.
Парта, -ти, ж.
1) Парта, школьная скамья. Краще бути першим за партою в коллегії, ніж другим на Україні.
2) Родъ женскаго головнаго убора. Дѣвичій головной уборъ бархатный съ жемчугомъ. Дали ми тя, дали, в той перловой парти, тепер тя найдеме в білом пакулати.
Пиндження, -ня, с. Спесивость, чванство, важничанье.
Пімстити, -ся, -щу, -ся, -стиш, -ся, гл. Отомстить. Пімстив свою кару.
Подіти, -діну, -неш, гл. Дѣвать, запрятать. Що у вдови діти, да нігде їх подіти. Або віддай їх кому... або де хоч подінь.
Попереиначувати, -чую, -єш, гл. = попереинакшувати.
Попукати, -каю, -єш, гл.
1) Постучать.
2) Лопнуть (во множествѣ). Попукають шибки у зімі.
