Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав.
Зрозумілість, -лости, ж. Понятность.
Люби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Любить другъ друга. Так любляться, як собака з кішкою. Ой за Бугом за рікою любився я з дівчиною. З ким вірно люблюся — не наговорюся. Кохайтеся, любитеся, як серденько знає. 2) Нравиться. А що, хата любиться?
Ля II. Употребляется какъ вставка. Я ходив ля до нею. П'ять днів ля робив.
Мудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Умствовать, мудрить, мудрствовать. Будемо якось хитрувати та мудрувати і таки добудемо того щастя. Як не мудруй, а вмерти треба.
Переплатка, -ки, ж. Ум. отъ переплата.
Порадіти, -ді́ю, -єш, гл. Порадоваться. Вийде мила, — порадіє.
Ростринькувати, -кую, -єш, сов. в. рос тринькати, -каю, -єш, гл. Растрачивать, растратить попусту, промотать. Він узяв щось карбованців із пятнадцять; всі ж і ростринькав.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння.
