Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окаряч

Окаряч нар. Разставя ноги. А пані ходе по базарю окаряч. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАРЯЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКАРЯЧ"
Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей. Угор.
Виступка, -ки = покритка. Вх. Зн. 7.
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос. К. Іов. 61.
Неслихано нар. Неслыханно.
Нідра, -дер, с. мн. Встрѣчено въ выраженіи: пійти́ по нідрах = піти по нишпорках. Cм. нишпорки. Мнж. 168.
Покудкудакати, -каю, -єш, гл. Покудахтать (о курицѣ).
Пооблягати, -гаємо, -єте, гл. То-же, что и облягти, но во множествѣ.
Пригуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пріобрѣсть, гуляя. 2)дитину. Прижить ребенка.
Прокататися, -та́юся, -єшся, гл. Прокататься. Син каже: прокатаємось. Рудч. Ск. І. 101.
Стріла, -ли, ж. 1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина. Н. п. 2)огняна. Молнія. 3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. 4) Часть ткацк. станка. Cм. верстат. Шух. І. 256. 5) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163. 6) Часть плуга. Вас. 199. 7)водяна. Раст. = стрілиця 4. ЗЮЗО. І. 134. Ум. стрілка, стрілонька, стрілочка. Винесла лучок і стрілочок пучок. Чуб. V. 289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКАРЯЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.