Блювак, -ка, м. Родъ ядовитаго гриба.
Дока́зувати, -вую, -єш, сов. в. доказа́ти, -жу́, -жеш, гл. 1) Договаривать, договорить. «Оттут з муштри виглядала, оттут розмовляла, а там.... а там.... сину, сину!..» та й не доказала. 2) Показывать, показать, дѣлать, сдѣлать, продѣлывать, продѣлать. Дай нам, мати, доказати, що ми — рідні діти тих великих, що за правду гинули на світі! Чого прозьба не докаже, те докажуть буки. Бачить Бог, що москаль такі штуки доказує над смертю, — велів йому іти, куди хоче. 3) — кому. Укорять, укорить кого; попрекать, попрекнуть; грубо говорить, грубо сказать. Коли б мені на чужині хоч одна людина, — ніхто б мені не доказав, що я сиротина. Було старий і стане доказувати жінці: на яку ми його (сина) радість вигодували? Який з його хазяїн буде? Вона мені щодня добре докаже. Того ж бо я й тужу: твоїй матері не вгожу... Постелю постіль — не ляже, — моєму серденьку докаже. 4) Обвинять, обвинить, уличать, уличить. «Що ж роблять у Білій Церкві наші гетьмани Потоцький та Калиновський?» — Одібрав і од їх листи: один на другого доказує, — видко, що нема між ними доброї згоди. 5) Быть въ состояніи, умѣть, съумѣть сказать, разсказать, пояснить. От про камінь тіки я не докажу, чи взяв його хто, чи він там. Чи на сій худобі жив, чи, може, й на другій, — сього тобі не докажу.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали.
Ладом Cм. лад.
Нузда, -ди, ж. Узда. Ум. нузде́чка. Пан і посадить його верхи на свої коліна... а воно тільки: «но, косю, но!..» та за панові вуси й візьметься, наче за нуздечку.
Перегін, -го́ну, м.
1) Перегонъ. Погнали некрут з рідного краю аж у Московщину... Довгий перегін.
2) Парина, наново вспаханная.
3) перегону дати. Поколотить хорошенько. Рутульцям перегону дати.
4) Перегони. Дымовые ходы въ печкѣ.
Сита, -ти, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою.
Спробувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Ото пішли сили спробувати — хто дужчий.
Форналь, -ля, м. Конюхь.
Цвіркнути, -кну, -неш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне.
