Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

требник

Требник, -ка, м. Требникъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРЕБНИК"
Ги сз. = II. Ге. Таким слаба, ги росиця. Гол. II. 554.
Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Компанувати, -ну́ю, -єш, гл. Водить компанію. Грицько з Іваном компонували. Волч. у.
Коронувати, -ну́ю, -єш, гл. 1) Короновать. Желех. 2) Принимать новаго члена въ общество парубків. Cм. коронування 2.
Овалашити, -шу, -шиш, гл. 1) Оскопить. 2) Украсть. Прийде та овалашить що небудь та й піде. ЗОЮР. І. 10.
Оставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Їж, брате, хліб, та на завтра оставляй. Ном. № 5287. Я в дорогу вибераюсь, тебе, мила, оставляю. Чуб. V. 4.
Охвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Жертвовать собой, обрекать себя.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Рк. Левиц.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Приплачувати, -чую, -єш, сов. в. приплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Приплачивать, приплатить, доплатить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРЕБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.