Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

теркила

Теркила, -ли, ж. 1) Вещи (преимущественно домашнія)? Шух. І. 174, 181. 2) Вьюкъ, тюкъ. Вх. Зн. 69. Ум. теркилка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРКИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРКИЛА"
Бздини, бздин, ж. мн. 1) Газы въ желудкѣ. 2) = бздюха 1? Рветься як бздини. Шейк.
Відзімувати, -му́ю, -єш, гл. Перезимовать.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Зюзник, -ка, м. Раст. Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. I. 127.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Ковбан, -на, м. 1) = ковбиця 2. Желех. 2) Короткій толстый обрубокъ дерева, употребляющійся вмѣсто табурета. Вх. Зн. 26.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Спочити Cм. спочивати.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір. Гол. II. 657.
Шляма, -ми, ж. 1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ. 2) У человѣка: ключица. КС. 1900. II. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРКИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.