Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

теремок

Теремок, -мка, м. 1) Ум. отъ терем. 2) Игрушечный домикъ. От тобі кукли й теремки. Ном. № 7854. 3) Вѣнокъ изъ искуственныхъ цвѣтовъ: а) для ношенія на головѣ. КС. 1893. XII. 449. б) для украшенія образовъ и вообще того угла, гдѣ образа. Сим. 132. 3) мн. бахрома. Черниг.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЕМОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕРЕМОК"
Беркицьнути, -ну, -неш, гл. Кувыркнуть, повалить, оросить, шлепнуть, опрокинуть, повалить кого. Шейк. Так і беркицьнув його на землю.
Жлуктія́ка, -ки, м. Ув. отъ жлуктій.
Задвоя́кий, -а, -е. Двухъ родовъ. Астряби суть задвоякі: астряб великий і мавий. Вх. Лем. 415.
Зашепота́ти и зашепоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашептать. Зашепотіли люде. Г. Барв. 542.
Носач, -ча, м. Имѣющій большой носъ. Мнж. 26.
Поприкриватися, -ваємося, -єтеся, гл. Прикрыться (о многихъ).
Розсадити Cм. розсаджувати.
Свердлити, -длю, -лиш, гл. Сверлить, буравить. Грив. II. 3. Колісник — поганий чоловік: свердле та довба та знов забива. (Погов.) Волч. у. (Лобод.).
Світонько, -ка, м. Ум. отъ світ.
Хухуля, -лі, ж. = хохуля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕРЕМОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.