Біличка, -ки, ж.
1) Ум. отъ білиця.
2) Имя бѣлой собаки.
Вислуга, -ги, ж. 1) Служба. А до того іще спороли батогами, а за вислугу палюгами. 2) Прослуженное время. Там козак по риночку ходить, у гетьмана вислуги ся просить: пусти мене, мій пане, додому. 3) Заслуженное, заработокъ за службу. Ум. ви́служенька. На тім короваю три яблучка з раю: то ж тобі, Марусенько, вірна твоя вислуженька, що ти собі вислужила у милого Бога.
Зе́мни́й, -а́, -е́ Земной. З мудростей земних до небесної слави. зе́мна смола́. Асфальтъ.
Зерновий, -а, -е. Зернистый, зерновой. зерновий вивід. Родъ вышивки.
Кавалерський, -а, -е. Относящійся къ кавалеру.
Наси́льство, -ва, с. Насиліе. Насильство і тиранство.
Парубків, -кова, -ве Принадлежащій парню.
Политися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Политься. Слово полум'єм взялося, і з мовчання, сумування мов той бистрень полилося. Кров полилася.
Потовпитися, -плюся, -пишся, гл. Умѣститься, помѣститься. На всіх улицях люде так і снують, аж не потовпляться. Инша добродійка і в дворі не потовпиться.
Сотатися, -та́юся, -єшся, гл.
1) Мотаться. Запхай кінці в середину, щоб не соталось. Його слова лилися з уст одно за другим, неначе соталися низкою.
2) О людяхъ: сновать. Довгенько треба сотатись поміж хатки, нім доберемся до міста.
