Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стукання

Стукання, -ня, с. Стучаніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУКАННЯ"
Балакучий, -а, -е. = балакливий. Там така приязна та балакуча жінка. Кобел. у. Аби були слухачі, а наш Круглий оповідач дуже балакучий. Ком. II. 68.
Капустиця, -ці, ж. Ум. отъ капуста.
Невмірака, -ки, ж. Безсмертный; неумирающій. О. 1862. І. 19. Забули й лицарів тих невмірак, що ворогів козацьких дивували, по дев'ять раз із мертвих уставали. К. Дз. 33.
Поблизничити, -чу, -чиш, гл. Родить двойни. Всі ж ті овечки та покотили, та покотили, поблизничили. Гол. II. 16.
Помішничка, -ки, ж. Ум. отъ помішни́ця.
Попереділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (многое). І землю, і гроші, і всю худобу на троє попереділяли, щоб усім однаково було. Харьк. у.
Поперепалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перепалити, но во множествѣ.  
Прихопити Cм. прихоплювати.
Прожеря, -рі, об. Прожора. Мнж. 190.
Табла, -ли, ж. = табівка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.