Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стругати

Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл. 1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали. Шевч. 2) Скресть. Стружать глину. Вас. 178. дорожки стругать. Чистить дорожки. Мил. 193. моркву стругати. Cм. морква. 3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже. Грин. III. 324. 4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба. Мкр. Н. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУГАТИ"
Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ. Шейк.
Бубачка, -ки, ж. Нарывъ. Вх. Зн. І. Cм. буба 4.  
Дрібно́та, -ти, ж. Мелюзга, мелочь. Тоді то вже орда значних людей у полоне залюбки брала, а дрібноту панів без жалю стинала. К. Хмельн. 66. Дрібна дрібнота. К. Кр. 23. Ум. дрібно́тка, дрібно́тонька.  
Здра́да, -ди, ж. и пр. = зрада и пр.
Перелякувати, -кую, -єш, сов. в. переляка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Перепугивать, перепугать. Сховавсь під мостом, щоб перелякати їх. Чуб. І. 51.
Перепотіти, -тію, -єш, гл. 1) Перепотѣть. 2) Пропотѣть.
Під'їхати. Cм. під'їздити.
Порозіходитися, -димося, -дитеся, гл. Разойтись (во множествѣ).
Татараковий, -а, -е. Относящійся къ татараку. Шейк.
Штурх! меж. отъ штурхати. Штурх Панька в око, а Панько і так сліпий. Ном. № 6392.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУГАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.