Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає.
Глибоч, -чі, ж. = глибочиня. Нема глибочі на цій річці.
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.
Залі́ззя, -зя́, с. Желѣзныя части плуга. Купив плуг, лишень деревінь, а заліззя треба ще.
Зві́сно нар. 1) Извѣстно. Здавна звісно, що він добрий чоловік. 2) Извѣстное дѣло, конечно. Звісно, чужі люде: хоть і добрі, та не знатимуть. На бе́седі, вже звісно, попились.
Крюкати, -каю, -єш, гл.
1) Каркать (о воронахъ); курлыкать (о журавляхъ). Угорі десь крюкають журавлі.
2) Квакать (о лягушкахъ). Не крюкайте, рябі жаби, в густім очереті.
Обіпрясти Cм. обпрядати.
Троха 2 нар. = тро́хи. За царя Гороха, як було людей троха. Ум. тро́шка, тро́шечка.
Тручання, -ня, с. Толканіе.
Утоді нар. = тоді. Як єсь втоді співала, кед єсь сина колисала.
