Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Збро́йно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці.
Незмилитися, -люся, -лишся, гл. = знеми́литися, її горе ззіло... світ їй незмилився.
Неповидний, -а, -е. Неказистый. Воно (сіно) даром що неповидне, а їстовне.
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2) — військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. Панцерні бояре
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко.
Просерен, -ну и просерень, -ня, м. Раст. а) Подснѣжникъ, Calanthus nivalis L. б) Crocus riticulatus. L.
Сколотяник, -ка, м. Лепешка (корж) на пахтаньѣ (сколотинах).
Скорен = скорий.
Спосібно нар.
1) Пригодно, нужно.
2) Удобно. Возом спосібніш їхати, ніж дрогами. Куди йому спосібно йти.
