Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завилювання

Зави́лювання, -ня, с. Заискиваніе, виляніе около чего нибудь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИЛЮВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИЛЮВАННЯ"
Мочи́вий, -а, -е. = мочливий. Мочиве літо. Вх. Зн. 37.
Невстаха, -хи, ж. Раст. Thalictrum. Мнж. 186.
Плахтяний, -а́, -е́ Изъ плахти сдѣланный, къ ней относящійся.
Побенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Попировать. Ми в свата добре побенкетували.
Пожилиця, -ці, пожиличка, -ки, ж. Жилица, квартирантка. Мнж. 189.
Полюдніти, -ні́ю, -єш, полюднішати, -шаю, -єш, гл. 1) Сдѣлаться человѣчнѣе. То він уже тепер неначе трохи полюднів, а ню спершу був такий, як той звір. Кобел. у. 2) Возмужать. 3) Сдѣлаться люднѣе.
Розгарикатися, -каюся, -єшся, гл. Разворчаться. Та й розгарикалась сьогодня стара баба.
Складно нар. 1) Сложно. 2) Складно, стройно. Левиц. Пов. 49.
Троєнка, -ки, ж. Раст. Мухоморъ, Agaricus, muscarius L. Вх. Зн. 71.
Шпаґлювати, -люю, -єш, гл. = шпадлювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИЛЮВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.