Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

темниця

Темниця, -ці, ж. 1) Темная комната. Шиють шевчики у світлиці, а кравчики у темниці. Н. п. Шейк. 2) Темница, тюрьма. Там стояла темниця кам'яная. Що у тій то темниці пробувало сімсот козаків, бідних невольників. АД. І. 230. Лучче було б, мій сину, на волі гуляти, як тепер із темниці в вікно виглядати. Грин. III. 690. Ум. темничка, темниченька. КС. 1883. VI. 214.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕМНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЕМНИЦЯ"
Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.
Горя́нин, -на, м. Горець, житель возвышенныхъ мѣстъ. Галиц.
Доко́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. докоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Докатываться, докатиться, прикатываться, прикатиться. Мил. 214. Не докотившись, застигали сльози. К. XII. 52.
Каменистий, -а, -е. Каменистый. Инше ж (зерно) упало на каменистому. Єв. Мр. IV. 5.
Оттоді нар. Вотъ тогда. Оттоді ми заходимось. Шевч.
Переремигати, -га́ю, -єш, гл. Пережевать жвачку.
Поплодити, -джу́, -диш, гл. Родить (во множествѣ).
Поштурхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать.
Ротній, -я, -є. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Ціліненький, -а, -е. = цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЕМНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.