Гри́вня, -ні, ж. 1) Мѣдная монета въ 3 к., въ иныхъ мѣстностяхъ 2 1/2 коп. Став у брамі з мішком грошей і усім дав по гривні. Сказав на гривню правди. 2) — золота́. Червонецъ? Обдарована Марусенька гривнями золотими, талярами битими. Ум. Гри́венька. Наш пан дав по гривеньці, пані п'ятака. Ув. Гривня́ка. Ентелові ж дав на кабаку трохи не цілую гривняку.
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Запи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. запили́ти, -лю́, -лиш, гл. Запыливать, запылить.
Ле́кція, -ції, ж. Урокъ, лекція. Не вивчиш лекції, — профессорі слова не скажуть.
Лупа́тися, -паюся, -єшся, гл. Трескаться, раскалываться.
Му́дрик, -ка, м. 1) = мудрак. 2) = мудренець.
Проказати Cм. проказувати.
Скіпщик, -ка, м. Платящій за нанятое поле частью урожая.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Ткач, -ча, м. Ткачъ. Ум. ткачик.
