Бутніти, -нію, -єш, гл. Вздуваться. Повінь все гірше бутик.
Владика, -ки, м.
1) Владыка. Своя рука — владика. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи.
2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника.
Дворня́га, -ги, ж. Дворовая собака.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. На Наталю молодую залюбки дивились. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки.
Зреєструвати, -ру́ю, -єш, гл. Сдѣлать реестръ чему.
Колоття, -тя́, с.
1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ).
2) Раскалываніе.
Ото, ото́ж, нар. Вотъ, вотъ то, вотъ это, вотъ такъ. Ото вийшов сіяч сіяти. Ото ж тая дівчинонька. Заходить ото він до мельника. Як лихоліття було, то прийшов чужоземець, татарин, і ото вже на Вишгород б'є. Ото цвяхована гиря. Ото ротата на все село. Ото ж він приніс. Ото ж ми ся в свого пана вірне дослужили, що на наші білі ручки й ніжки кайдани зложили.
Поприсирнювати, -нюю, -єш, гл. ? Що поприсирнювано, а дощ накрапа, — поприбіра як слідує.
Стрільчити, -чу, -чиш, гл. = стрільцювати.
Чотирна́дцятеро, числ. Четырнадцать человѣкъ, штукъ.
