Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рознемогтися

Рознемогтися, -можуся, -жешся, гл. Разнемочься, разболѣться. Вона.... справді рознемоглась. К. ЧР. 133.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 53.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗНЕМОГТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗНЕМОГТИСЯ"
Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Завда́леки нар. = завдальшки.
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком. Кв. ІІ. 13.
За́рно нар. Завидно. Чи вже йому зарно стам на той стіжок? Рудч. Ск. II. 209.
Лаганок, -нка, м. Боченокъ изъ выдолбленнаго деревяннаго пня. Харьк.
Накара́скатися, -каюся, -єшся, гл. Навязаться, пристать.
Поперебивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перебити, но во множествѣ. Поперебивали їм ноги. Єв. І. IX. 31. Я вашому собаці ноги поперебиваю. Кіевск. у. Як уловлять свиню, то ноги поперебивають. Драг. 81. Уже наші жінки і подушки поперебивали. АД. II. 12.
Синаш, -ша, м. Сынокъ. Добре, синашу! Рудч. Ск. II. 127. Здоров, синашу, ма дитино! — Анхиз Енеєві сказав. Котл. Ен. III. 69. Ум. синашко. Люляй, люляй козацький синашку! Чуб. V. 347.
Уметати, -таю, -єш, гл. Вбросить. На Свиридона лякають у садку дерево сокирою і приказують: «як не родитимеш, то зрубаю і в піч уметаю». Грин. II. 21.
Чулко, -ка, с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗНЕМОГТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.